Душі Загиблі

Над червоним островом,

В чорному океані

Народився білий бог

Високих зелених лісів.

Синій вітер обвіває ліси.

 Вони стоять на добрій землі,

На землі де герої господарі неба.

Де герої тримають сталисті сіті

Визначаючі долю людини.

Хто врятується від їхніх сітей

Стає народом,

Кого вони вловлять

Стає державою.

В її солодкій тіні родяться захисники

Захищаючі душі від злих сил.

Вони тримають в своїх руках мечі і кинджали

Ми душі загиблі

Відомщення не знаючі

Проклинаючи з пащі вічності

Своїх слабодухих дітей!

Ми тримаєм в своїх руках

Котел достатку

Знання сущого

І знання неіснуючого!

Кому віддати це все?

Недостойні!

Тільки хвороби від нас,

Загнивання в утробі!

Наситьте нас кров’ю наших мучителів,

Їхніх дітей наситьте вашою правдою!