Стріла

Донька собаки рятує диких тварин

Від синів, від героїв!

Переповнених злобою,

Переповнених хитрістю!

Здобувши вогонь

Вони насміялись над ним

Обізвавши його курвою

Обсміяли рельєфи його вогненного острова!

Стріла пролетіла скрізь мідну обручку,

Упала на коло гончарне.

Мідний демон встав з-за стола

І народу відкрив своє щастя.

Шматок вдачі відклавши в кут дому.

В центрі хати стоїть покровитель сім’ї

Житній стовп голова бога.

Поставте хворі ікону матері жінки,

Перед житнім стовпом.

Вона вас освіжить,

Благословить вас!