Бджоли

 На острові сонце

На лицях  веснянки

 Юродивий  селами бродить

Ґвалтує жінок

Ріже їх

І в бога істинного просить

Труби труби в останній ріг

Він носить на голові терновий вінок

І наче цвіркун провіщає початок кінця

Каже

Світло є та воно вже згасло

Ще день але настав вечір

Його коханка найкраща вівця

Притулилась до його невдоволеного тіла

Бджоли пролітають скрізь вітер

Передрікають війну

Проти безмежного океану

Повстали царі

Духи закликають нас

Берегти житло

 Зберігаючи здоров’я наших дітей

Даючи їм  мудростей у полюванні

Проти великого бога